Словник української мови у 20 томах

зманливо

ЗМАНЛИ́ВО.

Присл. до зма́нливий.

Він .. дивився на машини, на перехожих, на веселих весняних дівчат. На Сагайдака поглядали цікаво, усміхалися зманливо, примружувалися таємниче (О. Бердник);

У Козацькому, що на Звенигородщині, поряд із житлово-побутовими спорудами зманливо виблискує срібляста гладінь ставочка (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)