зманливо
ЗМАНЛИ́ВО.
Присл. до зма́нливий.
Він .. дивився на машини, на перехожих, на веселих весняних дівчат. На Сагайдака поглядали цікаво, усміхалися зманливо, примружувалися таємниче (О. Бердник);
У Козацькому, що на Звенигородщині, поряд із житлово-побутовими спорудами зманливо виблискує срібляста гладінь ставочка (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me