зманливий
ЗМА́НЛИВИЙ, а, е.
Який зманює (у 1 знач.), приваблює; манливий.
Не знав [Тарас] уже, що краще: чи безпросвітна, тупа солдатчина, чи зманлива, але пуста надія, розтягнена на місяці (Василь Шевчук);
Він жадібно вгризається зубами в дратівливі, зманливі дарунки сновидіння (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зманливий — зма́нливий прикметник Орфографічний словник української мови
- зманливий — СПОКУ́СЛИВИЙ (який спокушає, непереборно манить до себе), ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ЗНАДЛИ́ВИЙ, ЗНА́ДНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ, МАНЛИ́ВИЙ, ЗМА́НЛИ́ВИЙ, ЗАМА́НЛИВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОВА́БНИЙ, ЗАЛА́СНИЙ розм., ЛА́КОМИЙ розм. Словник синонімів української мови