1. Словник української мови у 20 томах

зманюваний

ЗМА́НЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до зма́нювати.

Залякане й загнане духівництво в Україні XVII ст., зманюване до Росії, не наважувалося на рішучий протест проти самодержавства (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зманюваний — зма́нюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови