змужнілий — Орфографічний словник української мови

змужнілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до змужніти. 2》 у знач. прикм. Який змужнів, досяг повного фізичного розвитку; дорослий. || Загартований у боях, праці і т. ін. || В якому виявляється повний фізичний розвиток, змужніння. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
змужнілий — ЗМУЖНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до змужні́ти. 2. у знач. прикм. Який змужнів, досяг повного фізичного розвитку; дорослий; // Загартований у боях, праці і т. ін. Словник української мови в 11 томах