зміцнілий — Орфографічний словник української мови

зміцнілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зміцніти. 2》 у знач. прикм.Який загартувався фізично, укріпив здоров'я; здоровий. || Який став мужнішим, твердішим. 3》 у знач. прикм., перен. Більш надійний, постійний, тривалий. 4》 у знач. прикм. Більш розвинутий, могутній, впливовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
зміцнілий — ЗМІЦНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зміцні́ти. 2. у знач. прикм. Який загартувався фізично, укріпив здоров’я; здоровий. Запах життя, здоров’я, землі сп’янив ще не зовсім зміцнілу Марину (Дмит., Наречена, 1959, 169); *Образно. Словник української мови в 11 томах