знадібок

зна́дібок

іменник чоловічого роду

діал.

Значення в інших словниках

1. знадібок — -бку, ч., діал. Зменш. до знадіб II 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. знадібок — Зна́ді́бок, -бку; -бки, -бків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. знадібок — ЗНА́ДІБОК, бку, ч., діал. Зменш. до зна́діб² 2. Є письменники, що їх життєпис цікавіший від їх творів, що їх твори се тільки знадібки до їх характеристики, частинки до їх життєпису (Фр., Публіцистика, 1953, 111).  Словник української мови в 11 томах