знадібок
зна́дібок
іменник чоловічого роду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знадібок — -бку, ч., діал. Зменш. до знадіб II 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- знадібок — Зна́ді́бок, -бку; -бки, -бків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- знадібок — ЗНА́ДІБОК, бку, ч., діал. Зменш. до зна́діб² 2. Є письменники, що їх життєпис цікавіший від їх творів, що їх твори се тільки знадібки до їх характеристики, частинки до їх життєпису (Фр., Публіцистика, 1953, 111). Словник української мови в 11 томах