1. Словник української мови в 11 томах

знадібок

ЗНА́ДІБОК, бку, ч., діал. Зменш. до зна́діб² 2.

Є письменники, що їх життєпис цікавіший від їх творів, що їх твори се тільки знадібки до їх характеристики, частинки до їх життєпису (Фр., Публіцистика, 1953, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знадібок — зна́дібок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. знадібок — -бку, ч., діал. Зменш. до знадіб II 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знадібок — Зна́ді́бок, -бку; -бки, -бків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)