знадібок
зна́дібок
-бку, ч., діал.
Зменш. до знадіб II 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знадібок — зна́дібок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- знадібок — Зна́ді́бок, -бку; -бки, -бків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- знадібок — ЗНА́ДІБОК, бку, ч., діал. Зменш. до зна́діб² 2. Є письменники, що їх життєпис цікавіший від їх творів, що їх твори се тільки знадібки до їх характеристики, частинки до їх життєпису (Фр., Публіцистика, 1953, 111). Словник української мови в 11 томах