зневолювати —
-юю, -юєш, недок., зневолити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Позбавляти самостійності, волі; поневолювати, уярмлювати. || Підкоряючи собі, своєму впливові, примушувати когось робити що-небудь поза його волею, бажанням. 2》 перен. Оволодівати ким-небудь (про почуття).
Великий тлумачний словник сучасної мови
зневолювати —
ПІДКОРИ́ТИ (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ОПАНУВА́ТИ, ЗНЕВО́ЛИТИ, ПРИНЕВО́ЛИТИ, ПРИБРА́ТИ ДО РУК, УЯРМИ́ТИ, ПІДХИЛИ́ТИ розм., СХИЛИ́ТИ розм., ПІДГОРНУ́ТИ розм., ПОСІ́СТИ розм.
Словник синонімів української мови
зневолювати —
ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Позбавляти самостійності, волі; поневолювати, уярмлювати; // Підкоряючи собі, своєму впливові, примушувати когось робити що-небудь поза його волею, бажанням.
Словник української мови в 11 томах