знущатися —
(з кого) збиткувати|ся|, пити кров <�сльози> чиї, попихати <д. поневіряти> ким, потирати руки об, варити воду з, коверзувати <д. поневірятися> над; (словом) глумитися, ГЛУЗУВАТИ, здіймати на глум <�глузи, сміх>, д. наругатися.
Словник синонімів Караванського
знущатися —
див. карати; кривдити
Словник синонімів Вусика
знущатися —
[знушчатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а
Орфоепічний словник української мови
знущатися —
-аюся, -аєшся, недок., з кого – чого, над ким – чим і рідше без додатка. 1》 Заподіювати муки, страждання кому-небудь. 2》 Зло висміювати кого-, що-небудь, глузувати з когось, чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
знущатися —
Колики тесав би на голові. Любить вехроводити і знущатися. Святим ноги цілує, а людей мордує. В церкві цілує святі образи, а над людьми знущається.
Приповідки або українсько-народня філософія
знущатися —
Знуща́тися, -ща́юся, -ща́єшся з кого, з чого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
знущатися —
ЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., з кого — чого, над ким — чим і рідше без додатка. 1. Заподіювати муки, страждання кому-небудь. У перші віки християнства язичники так не лютували проти християн, як у ту годину шляхта знущалась...
Словник української мови в 11 томах
знущатися —
Знущатися, -щаюся, -єшся гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65.
Словник української мови Грінченка