знущатися

(з кого) збиткувати|ся|, пити кров <�сльози> чиї, попихати <д. поневіряти> ким, потирати руки об, варити воду з, коверзувати <д. поневірятися> над; (словом) глумитися, ГЛУЗУВАТИ, здіймати на глум <�глузи, сміх>, д. наругатися.

Значення в інших словниках

1. знущатися — знуща́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. знущатися — див. карати; кривдити  Словник синонімів Вусика
3. знущатися — [знушчатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
4. знущатися — -аюся, -аєшся, недок., з кого – чого, над ким – чим і рідше без додатка. 1》 Заподіювати муки, страждання кому-небудь. 2》 Зло висміювати кого-, що-небудь, глузувати з когось, чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. знущатися — Колики тесав би на голові. Любить вехроводити і знущатися. Святим ноги цілує, а людей мордує. В церкві цілує святі образи, а над людьми знущається.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. знущатися — ЗНУЩА́ТИСЯ (заподіювати муки, страждання кому-небудь), ГЛУМИ́ТИСЯ, НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, НІ́ВЕЧИТИ, ПОТИРА́ТИ розм., ВЕРЕДУВА́ТИ заст., ЗБИТКУВА́ТИСЯ діал., ЗБИТКУВА́ТИ діал., ПОНЕВІРЯ́ТИ діал., ЗГНУЩА́ТИСЯ рідко, ПОТУРА́ТИ розм. рідко.  Словник синонімів української мови
7. знущатися — Знуща́тися, -ща́юся, -ща́єшся з кого, з чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. знущатися — ЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., з кого — чого, над ким — чим і рідше без додатка. 1. Заподіювати муки, страждання кому-небудь. У перші віки християнства язичники так не лютували проти християн, як у ту годину шляхта знущалась...  Словник української мови в 11 томах
9. знущатися — Знущатися, -щаюся, -єшся гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65.  Словник української мови Грінченка