знущатися
(з кого) збиткувати|ся|, пити кров <�сльози> чиї, попихати <д. поневіряти> ким, потирати руки об, варити воду з, коверзувати <д. поневірятися> над; (словом) глумитися, ГЛУЗУВАТИ, здіймати на глум <�глузи, сміх>, д. наругатися.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знущатися — знуща́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- знущатися — див. карати; кривдити Словник синонімів Вусика
- знущатися — [знушчатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- знущатися — -аюся, -аєшся, недок., з кого – чого, над ким – чим і рідше без додатка. 1》 Заподіювати муки, страждання кому-небудь. 2》 Зло висміювати кого-, що-небудь, глузувати з когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знущатися — Колики тесав би на голові. Любить вехроводити і знущатися. Святим ноги цілує, а людей мордує. В церкві цілує святі образи, а над людьми знущається. Приповідки або українсько-народня філософія
- знущатися — ЗНУЩА́ТИСЯ (заподіювати муки, страждання кому-небудь), ГЛУМИ́ТИСЯ, НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, НІ́ВЕЧИТИ, ПОТИРА́ТИ розм., ВЕРЕДУВА́ТИ заст., ЗБИТКУВА́ТИСЯ діал., ЗБИТКУВА́ТИ діал., ПОНЕВІРЯ́ТИ діал., ЗГНУЩА́ТИСЯ рідко, ПОТУРА́ТИ розм. рідко. Словник синонімів української мови
- знущатися — Знуща́тися, -ща́юся, -ща́єшся з кого, з чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- знущатися — ЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., з кого — чого, над ким — чим і рідше без додатка. 1. Заподіювати муки, страждання кому-небудь. У перші віки християнства язичники так не лютували проти християн, як у ту годину шляхта знущалась... Словник української мови в 11 томах
- знущатися — Знущатися, -щаюся, -єшся гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65. Словник української мови Грінченка