1. Словник української мови в 11 томах

знущатися

ЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., з кого — чого, над ким — чим і рідше без додатка.

1. Заподіювати муки, страждання кому-небудь.

У перші віки християнства язичники так не лютували проти християн, як у ту годину шляхта знущалась, мордувала і карбувала своїх братів (Стор., І, 1957, 163);

— Батько п’янчуга, знущався на очах в дитини з матері, поки загнав її на той світ, а сам до психолікарні достукався (Збан., Курил. о-ви, 1963, 165);

Вони знущалися над ним: кололи, били,— та нічого їм не сказав юнак (Тич., До молоді.., 1959, 59).

2. Зле висміювати кого-, що-небудь, глузувати з когось, чогось.

Тяжко плакала Ганнуся, І не знала, за що, За що мати знущається, Лає, проклинає, Своє дитя без сорома Байстрям нарікає (Шевч., І, 1951, 166);

Вона знущалася з нього — з його нерішучості, з того, що от уже цілий місяць дивиться він на неї закоханими очима, але не наважується сказати їй про своє почуття (Шовк., Інженери, 1956, 106);

— Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка, — продовжував знущатися Маслюк (Багмут, Щасл. день.., 1951, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знущатися — знуща́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знущатися — (з кого) збиткувати|ся|, пити кров <�сльози> чиї, попихати <д. поневіряти> ким, потирати руки об, варити воду з, коверзувати <д. поневірятися> над; (словом) глумитися, ГЛУЗУВАТИ, здіймати на глум <�глузи, сміх>, д. наругатися. Словник синонімів Караванського
  3. знущатися — див. карати; кривдити Словник синонімів Вусика
  4. знущатися — [знушчатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. знущатися — -аюся, -аєшся, недок., з кого – чого, над ким – чим і рідше без додатка. 1》 Заподіювати муки, страждання кому-небудь. 2》 Зло висміювати кого-, що-небудь, глузувати з когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. знущатися — Колики тесав би на голові. Любить вехроводити і знущатися. Святим ноги цілує, а людей мордує. В церкві цілує святі образи, а над людьми знущається. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. знущатися — ЗНУЩА́ТИСЯ (заподіювати муки, страждання кому-небудь), ГЛУМИ́ТИСЯ, НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, НІ́ВЕЧИТИ, ПОТИРА́ТИ розм., ВЕРЕДУВА́ТИ заст., ЗБИТКУВА́ТИСЯ діал., ЗБИТКУВА́ТИ діал., ПОНЕВІРЯ́ТИ діал., ЗГНУЩА́ТИСЯ рідко, ПОТУРА́ТИ розм. рідко. Словник синонімів української мови
  8. знущатися — Знуща́тися, -ща́юся, -ща́єшся з кого, з чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. знущатися — Знущатися, -щаюся, -єшся гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65. Словник української мови Грінченка