1. Приповідки або українсько-народня філософія

знущатися

Колики тесав би на голові.

Любить вехроводити і знущатися.

Святим ноги цілує, а людей мордує.

В церкві цілує святі образи, а над людьми знущається.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знущатися — знуща́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знущатися — (з кого) збиткувати|ся|, пити кров <�сльози> чиї, попихати <д. поневіряти> ким, потирати руки об, варити воду з, коверзувати <д. поневірятися> над; (словом) глумитися, ГЛУЗУВАТИ, здіймати на глум <�глузи, сміх>, д. наругатися. Словник синонімів Караванського
  3. знущатися — див. карати; кривдити Словник синонімів Вусика
  4. знущатися — [знушчатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. знущатися — -аюся, -аєшся, недок., з кого – чого, над ким – чим і рідше без додатка. 1》 Заподіювати муки, страждання кому-небудь. 2》 Зло висміювати кого-, що-небудь, глузувати з когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. знущатися — ЗНУЩА́ТИСЯ (заподіювати муки, страждання кому-небудь), ГЛУМИ́ТИСЯ, НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, НІ́ВЕЧИТИ, ПОТИРА́ТИ розм., ВЕРЕДУВА́ТИ заст., ЗБИТКУВА́ТИСЯ діал., ЗБИТКУВА́ТИ діал., ПОНЕВІРЯ́ТИ діал., ЗГНУЩА́ТИСЯ рідко, ПОТУРА́ТИ розм. рідко. Словник синонімів української мови
  7. знущатися — Знуща́тися, -ща́юся, -ща́єшся з кого, з чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. знущатися — ЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., з кого — чого, над ким — чим і рідше без додатка. 1. Заподіювати муки, страждання кому-небудь. У перші віки християнства язичники так не лютували проти християн, як у ту годину шляхта знущалась... Словник української мови в 11 томах
  9. знущатися — Знущатися, -щаюся, -єшся гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65. Словник української мови Грінченка