знати

Будеш знати по чому локоть кваші.

Зазнаєш клопоту та біди.

Дай Боже усе знати, та не все робити.

Треба знати і добре і лихе, та не випробовувати лиха на собі.

Знав добре Біг, що не дав свині ріг.

Щоб злоба та самоволя не панували у світі.

Знає, де козам роги направляють.

Знає де небезпека, тому осторожний.

Знає, де раки зимують.

Значіння, що й попереднє.

Знає дід і баба і ціла громада.

Річ знана кожному. Це ніяка тайна.

Знає, з котрої бочки починати.

Практичний чоловік, знає звичай і порядок.

Знає кіт чиє сало, хоч його не стало.

Знає кому зробив кривду, тому й оминає тепер.

Знає кобила, що віз поломила.

Знає, що зробив шкоду, та нічого собі з того не робить. Безхарактерний.

Знаємо і без попа, що в неділю свято.

Це зовсім не є тайною для нас.

Знає старий горобець усі шпари у клуні.

Практичний злодій, якого тяжко зловити.

Знаєш, коли йдеш, та на знаєш коли вернеш.

Поворот залежить від обставин.

Кіт не годен знати, хто загостить до хати.

Вороження, що як кіт миється лабками, то гість прийде до хати.

Кожен знає, що його долягає.

Кожен знає свої клопоти.

Не все треба людям знати, треба і собі щось сховати.

Не кажи людям усього, що знаєш. Держи свої тайни для себе.

Не знав ти мене в біді, то не знай і й гаразді.

Коли хто гордує бідним, а опісля як доробиться, то шукає його товариства.

Не знає ані бе, ані ме, ані кукуріку.

Такий дурний, що не може розріжнити овечого голосу від півня.

Не знаєш — то мовчи, а знаєш — не кричи.

Будь обережним. Мовчанка не шкодить.

Ніхто не знає, де його смерть чекає.

Умерти можна несподівано дебудь і колибудь.

Сам не знаю, що мені є, чи хочу їсти, чи так ся здає.

Жартівливе упоминанняся їсти.

Хто б його не знав, то б за святого взяв.

Гіпокрит.

Хто знає, чиє завтра.

Ніхто не знає, чи завтра буде жити.

Хто не знає, нехай людей запитає.

Люди скажуть.

Хто іде знає, хто кого поховає?

Старе подружжя цікавиться, котре з них скоріш умре.

Що вчують вдома діти, те знають і сусіди.

Діти не годні вдержати домашньої тайни.

Як би кінь свою силу знав, тоби ніхто на нього не сідав.

Кінь кориться тому, що не знає своєї сили. Як би нарід знав, яка в нього сила, то не давби себе ошукувати, та знущатися над собою.

Як будеш усе знати, то посивієш.

Упоминання цікавим.

Як будеш усе знати, то скоро постарієшся.

Упоминання цікавого, щоб не інтересувався чужими ділами.

Знає сорока, де зиму зимувати.

Про хитру людину, яка нічого не робить, але знає де можна скористати.

Знаєш — кажи, а не знаєш — мовчи.

Говори лише тоді, коли можеш сказати щось розумне.

Знай, ляше, по Случ наше.

Не зазіхай на чуже. По річці Случ, правій притоці річки Горинь, проходив на Волині за часів Богдана Хмельницького кордон між Україною та Польщею. По ній зазначалися кордони і згідно конституції гетьмана Пилипа Орлика.

Не знати чогось не є сором.

Ніхто на світі не знає всього.

Ніхто не знає, чого другий бажає.

Одна людина не знає бажань іншої.

Хто хоче багато знати, тому треба ма[ндрувати].

Мандруючи світом, можна багато чого навчитися.

Хто що знає, тим і хліб заробляє.

Хто знає яке ремесло, тим і заробляє собі на прожиття.

Щоб знаття, що в кума пиття, то б і діти забрав.

Про того, хто ласий частуватися за чужий рахунок.

Щоб лиха не знати, треба рано вставати.

Якщо не хочеш бідувати, то треба працювати.

Якби знав де впаду, то й соломки б підстелив.

Якби знав, коли матиму неприємності, то остерігався б їх.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знати — зна́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знати — Відати, бути в курсі чого; (ремесло) розумітися на, тямити в; (по-грецьки) могти, уміти; (кого) бути знайомим <�знатися> з; (хто є хто) розуміти, усвдомлювати; (за ким) примічати; (одного Бога) визнавати; (горе) зазнавати, переживати; ПР. СЛ. Словник синонімів Караванського
  3. знати — I відати, знавати, знатися (на чому), кумекати, петрати, розумітися (на чому), тямити, чувити ("Може, ви чувили?" в знач. "знали") Фразеологічні синоніми: бути обізнаним; бути поінформованим; знати батька свого лисого; знати від "а" до "я"... Словник синонімів Вусика
  4. знати — знаю, знаєш, недок. 1》 перех., також про кого – що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого-, що-небудь. || що за ким, перев. із запереч. част. не – вважати щось властивим кому-небудь. Знаю я вас ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знати — зна́ти : ◊ да́ти зна́ти повідомити (м, ср, ст): Дай знати, коли зможеш прийти, я тоді також підійду (Авторка) ◊ зна́ти, котрою ка́ртою загра́ти → карта Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. знати — (аж) па́льці зна́ти. Що-небудь невправно, невміло зроблене, невдало приховане; відчутно, помітно. Бреше, аж пальці знати (Укр.. присл..); Пархім орав. У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати (Л. Фразеологічний словник української мови
  7. знати — БАЧ у знач. вставн. сл., розм. (ужив. при потребі звернути увагу співрозмовника на певний аспект думки), БА́ЧИШ (БА́ЧИТЕ) розм., БА́ЧТЕ розм. ; РОЗУМІ́ЄШ (РОЗУМІ́ЄТЕ) розм., ЗНА́ЄШ (ЗНА́ЄТЕ) розм. (мають менше змістове навантаження, ужив. Словник синонімів української мови
  8. знати — Зна́ти, зна́ю, зна́єш, зна́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. знати — ЗНА́ТИ, зна́ю, зна́єш, недок. 1. перех., також про кого— що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого-, що-небудь. [Деїфоб:] Хіба ти знаєш заміри чужинця, що так його рівняєш до гієни? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. знати — Знати, -знаю, -єш гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Ном. № 29. Знаю тебе, хто єси. Єв. Мр. І. 24. Десь ви не знаєте любощів ізроду. Мет. 93. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. Мет. 234. Словник української мови Грінченка