Орфографічний словник української мови

зозуленька

зозу́ленька

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зозуленька — -и, ж. 1》 Пестл. до зозуля. 2》 нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зозуленька — ЗОЗУ́ЛЕНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до зозу́ля. І вдень, і ввечері там соловей співав, і пташки пурхали, зозуленька кувала (Гл., Вибр., 1951, 125); *У порівн. В Путивлі граді вранці-рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує, Словами жалю додає (Шевч.  Словник української мови в 11 томах