Орфографічний словник української мови

зораний

зо́раний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зорати. || зорано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зораний — Зо́раний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зораний — ЗО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зора́ти. Куксиха вийшла на свою толоку, щоб огледіти землю, зорану на жито (Барв., Опов.., 1902, 332); Зораний з осені грунт краще використовує осінні опади і талі води весною (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах