зораний

зо́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зорати.

|| зорано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. зораний — зо́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зораний — Зо́раний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. зораний — ЗО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зора́ти. Куксиха вийшла на свою толоку, щоб огледіти землю, зорану на жито (Барв., Опов.., 1902, 332); Зораний з осені грунт краще використовує осінні опади і талі води весною (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах