зораний
зо́раний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зорати.
|| зорано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зораний — зо́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зораний — Зо́раний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зораний — ЗО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зора́ти. Куксиха вийшла на свою толоку, щоб огледіти землю, зорану на жито (Барв., Опов.., 1902, 332); Зораний з осені грунт краще використовує осінні опади і талі води весною (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах