зостановлювати —
-юю, -юєш, недок., зостановити, -новлю, -новиш; мн. зостановлять, док., перех., розм. 1》 Припиняти чий-небудь рух; зупиняти. 2》 Примушувати залишатися де-небудь; не відпускати. 3》 Не радити щось робити, утримувати від чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зостановлювати —
ЗАЛИША́ТИ (не відпускати когось з певного місця, пропонувати чи примушувати затриматись), ЛИША́ТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ (ЗОСТАВЛЯ́ТИ) рідко, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ рідко. — Док.: залиши́ти, лиши́ти, оста́вити (зоста́вити), зостанови́ти.
Словник синонімів української мови
зостановлювати —
ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗОСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. зостано́влять, док., перех., розм. 1. Припиняти чий-небудь рух; зупиняти. Коней зостановили біля ниви (Мирний, IV, 1955, 243). 2. Примушувати залишатися де-небудь; не відпускати.
Словник української мови в 11 томах