Орфографічний словник української мови

зранити

зра́нити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зранити — див. зранювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зранити — зра́ни́ти завдати фізичних або душевних ран; поранити (ст): Про те ходили цілі легенди, але всі розповідали про час, заки я ще став ходити до гімназії.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. зранити — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. зранити — ЗРА́НИТИ див. зра́нювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. зранити — Зранити, -ню, -ниш гл. Изранить.  Словник української мови Грінченка