зранити —
зра́нити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зранити —
див. зранювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зранити —
зра́ни́ти завдати фізичних або душевних ран; поранити (ст): Про те ходили цілі легенди, але всі розповідали про час, заки я ще став ходити до гімназії.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
зранити —
РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
зранити —
Зранити, -ню, -ниш гл. Изранить.
Словник української мови Грінченка