зранку

ЗРА́НКУ, присл.

1. У ранковий час; вранці.

[Домаха:] Який славний вітрець зранку подихав, а тепер зовсім затих (Кроп., II, 1958, 160);

Невеличкий, старий пароплав, на який Леся сіла в Києві зранку, прибув до Канева надвечір (М. Ол., Леся, 1960, 189).

2. З ранкового часу, з самого ранку.

Як побачив [писар] добру страву та ще з свіжою рибою, так і прийнявсь молотити, неначе ще нічого зранку і не їв (Кв.-Осн., II, 1956, 167);

— Петре Петровичу,— сказав він учителю,— ось місця собі зранку не знаходжу (Ю. Янов., II, 1954, 114).

Значення в інших словниках

1. зранку — ЗРАНКУ – З РАНКУ Зранку, присл. У ранковий час, уранці; з ранкового часу, з самого ранку. День зранку був ясний, сонячний, жовто-золотий (І.Нечуй-Левицький); Виїздили ми зранку на машині (Ю.  Літературне слововживання
2. зранку — пр., вранці, ранком, зрана, зрання, з самого ранку.  Словник синонімів Караванського
3. зранку — див. рано  Словник синонімів Вусика
4. зранку — присл. 1》 У ранковий час; вранці. 2》 З ранкового часу, від самого ранку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зранку — зра́нку прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
6. зранку — ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано).  Словник синонімів української мови
7. зранку — Зра́нку, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)