зрання —
Зра́ння, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зрання —
ЗРА́ННЯ, присл. Те саме, що зра́нку. Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (Рудан., Тв.
Словник української мови в 11 томах
зрання —
Зранку, зрання нар. = зрана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. Чуб. V. 157.
Словник української мови Грінченка