Орфографічний словник української мови

зрубати

зруба́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зрубати — див. зрубувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зрубати — ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док.  Словник синонімів української мови
  3. зрубати — ЗРУБА́ТИ див. зру́бувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. зрубати — Зрубати см. зрубувати.  Словник української мови Грінченка