зрубати —
зруба́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зрубати —
див. зрубувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зрубати —
ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док.
Словник синонімів української мови
зрубати —
Зрубати см. зрубувати.
Словник української мови Грінченка