зряджати —
-аю, -аєш, недок., зрядити, зряджу, зрядиш, док., перех., діал. 1》 Вбирати, чепурити. 2》 Споряджати, збирати (в дорогу і т. ін.). || Відряджати куди-небудь. 3》 Наймати, домовляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зряджати —
ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
зряджати —
ЗРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗРЯДИ́ТИ, зряджу́, зря́диш, док., перех., діал. 1. Вбирати, чепурити. Що в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряджала (Сл. Гр.); // Обряджати (покійника). Три баби прийшло, одхаяли мене, його й зрядили..
Словник української мови в 11 томах