Орфографічний словник української мови

зрівнювати

зрі́внювати 1

дієслово недоконаного виду

робити рівним, однаковим у чомусь

зрі́внювати 2

дієслово недоконаного виду

робити гладким; розміщувати в ряд

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зрівнювати — I -юю, -юєш, недок., зрівняти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 з ким – чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь. 2》 розм. Те саме, що порівнювати. II -юю, -юєш, недок., зрівняти, -яю, -яєш, док., перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зрівнювати — ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало)...  Словник синонімів української мови
  3. зрівнювати — ЗРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ЗРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. з ким— чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь. В 1563...  Словник української мови в 11 томах