Словник української мови в 11 томах

зрівнювати

ЗРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ЗРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. з ким— чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь.

В 1563 р., під час Лівонської війни, король польський і великий князь литовський Сігізмунд II Август, побоюючись переходу українських і білоруських феодалів на бік Російської держави, видав привілей, який зрівнював у правах православних феодалів з феодалами-католиками (Іст. УРСР, І, 1953, 154);

Чи соцьким батько твій в селі, Чи сам на панщині працює, — А смерть зрівняє всіх в землі: Ні з ким, скажена, не жартує!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 83);

Бо удівець — не молодець: Всі норови знає: .. Ой він твоє біле лице Із своїм зрівняє… (Барв., Опов.., 1902, 233);

Оцими самими руками.. заробив він весь свій статок, все те, що зрівняло його з першими хазяїнами (Коцюб., І, 1955, 188).

2. розм. Те саме, що порі́внювати.

Огляділа Ганя кімнати і зрівняла їх з батьківськими. Набагато кращий убір був і в кімнатах батьківських (Н.-Лев., І, 1956, 148);

Він почував себе вищим від других. З ким він себе зрівняє з своїх дитячих товаришів? (Мирний, IV, 1955, 137);

О краю рідний мій! Твої степи безкраї і в небесах твоїх крилаті кораблі… Твою красу ні з чим я не зрівняю, подібного тобі немає на землі! (Сос., Солов. далі, 1957, 62).

ЗРІ́ВНЮВАТИ², юю, юєш, недок., ЗРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Робити рівним, гладким, без западин або виступів.

Борони тихо волоклися за кіньми, шматуючи скиби, спушували землю, зрівнювали її (Томч., Жменяки, 1967, 26);

Серед забутого місця пролягала широка дорога аж на гору. Грабарі зрівняли її, розгладили, хоч котись (Мирний, IV, 1955, 159);

// Згладжувати.

Зрівняли все навкруг льодовики (Нагн., Вибр., 1950, 114);

// Робити одного рівня з чим-небудь.

◊ Зрівня́ти з земле́ю — зруйнувати повністю, знищити.

— Нумо, вдармо на той город! Він не буде нас спинять, Адже впорожні вертаєм! Що в нім, все позабираєм, А нарешті силу маєм Із землею все зрівнять! (Фр., XIII, 1954, 371);

Перед атакою потрібно зрівняти з землею всі, без винятку, вузли оборони противника (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 322).

2. тільки док. Розміститися в ряд або ряди по прямій лінії.

*Образно. І далекі колонії Більш не будуть полонені, Бо на сонце зрівнявши ряди, В бій останній повстануть раби (Брат., Пісня.., 1953, 85).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зрівнювати — зрі́внювати 1 дієслово недоконаного виду робити рівним, однаковим у чомусь зрі́внювати 2 дієслово недоконаного виду робити гладким; розміщувати в ряд  Орфографічний словник української мови
  2. зрівнювати — I -юю, -юєш, недок., зрівняти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 з ким – чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь. 2》 розм. Те саме, що порівнювати. II -юю, -юєш, недок., зрівняти, -яю, -яєш, док., перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрівнювати — ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало)...  Словник синонімів української мови