зубрій

зубрі́й

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. зубрій — -я, ч., розм. Той, хто зубрить, завчає усе механічно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зубрій — ЗУБРІ́Й, я́, ч., розм. Той, хто зубрить, завчає усе механічно. — А ти знаєш? Знаєш? Труби вже свої тексти. Зубрій ( Вас., II, 1959, 556).  Словник української мови в 11 томах