Значення в інших словниках
-
зурочити —
-чу, -чиш, док., зурочувати, -ую, -уєш, недок., перех., етн. За народними уявленнями – особливим, магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь. Щоб (аби, коли б) не зурочити!...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зурочити —
НАВРО́ЧИТИ (НАУРО́ЧИТИ рідко) кого (за народними уявленнями, заподіяти кому-небудь нещастя, викликати в когось хворобу і т. ін. магічним поглядом, словами або діями); НАСЛА́ТИ що на кого, НАПУСТИ́ТИ що на кого...
Словник синонімів української мови
-
зурочити —
Зуро́чити, -ро́чу, -ро́чиш, -ро́чать; не зуро́ч, не -ро́чте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зурочити —
ЗУРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., етн. За марновірними уявленнями — особливим магічним поглядом накли́кати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь.
Словник української мови в 11 томах
-
зурочити —
Зуро́чити, -чу, -чиш гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Словник української мови Грінченка