Орфографічний словник української мови

зцілювачка

зці́лювачка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зцілювачка — -и. Жін. до зцілювач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зцілювачка — ЗЦІ́ЛЮВАЧКА, и, ж. Жін. до зці́лювач. У селі говорили, що баба Оришка могла вилікувати будь-яку хворобу, тому і звали її всі народною зцілювачкою (із журн.).  Словник української мови у 20 томах