Орфографічний словник української мови

зцілювач

зці́лювач

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зцілювач — -а, ч., діал. Те саме, що зцілитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зцілювач — ЗЦІ́ЛЮВАЧ, а, ч. Те саме, що ціли́тель. У “Рігведі” Рудра – найперший зцілювач, рятівник від усіх недуг, як і Шива, його наступник, – зображується з ліками в руці (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах