зцілювач
зці́лювач
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зцілювач — -а, ч., діал. Те саме, що зцілитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зцілювач — ЗЦІ́ЛЮВАЧ, а, ч. Те саме, що ціли́тель. У “Рігведі” Рудра – найперший зцілювач, рятівник від усіх недуг, як і Шива, його наступник, – зображується з ліками в руці (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах