1. Словник української мови у 20 томах

зцілювач

ЗЦІ́ЛЮВАЧ, а, ч.

Те саме, що ціли́тель.

У “Рігведі” Рудра – найперший зцілювач, рятівник від усіх недуг, як і Шива, його наступник, – зображується з ліками в руці (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зцілювач — зці́лювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зцілювач — -а, ч., діал. Те саме, що зцілитель. Великий тлумачний словник сучасної мови