зцілювач

зці́лювач

-а, ч., діал.

Те саме, що зцілитель.

Значення в інших словниках

1. зцілювач — зці́лювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зцілювач — ЗЦІ́ЛЮВАЧ, а, ч. Те саме, що ціли́тель. У “Рігведі” Рудра – найперший зцілювач, рятівник від усіх недуг, як і Шива, його наступник, – зображується з ліками в руці (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах