зчеплення — Орфографічний словник української мови

зчеплення — -я, с. 1》 Дія за знач. зчепити і стан за знач. зчепитися 1), 2). Зчеплення молекул. Зчеплення генів — сумісне передавання від одного з батьків нащадкам генів, що є в одній хромосомі. 2》 Поєднання, взаємний зв'язок. 3》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
зчеплення — ЗЧЕ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зчепи́ти і стан за знач. зчепи́тися 1, 2. При виготовленні струнобетонних плит в арматурі робляться проміжні потовщення. Це збільшує площу зчеплення з бетоном (Роб. газ., 10.IX 1965, 2). Словник української мови в 11 томах