зчеплення

зче́плення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчеплення — -я, с. 1》 Дія за знач. зчепити і стан за знач. зчепитися 1), 2). Зчеплення молекул. Зчеплення генів — сумісне передавання від одного з батьків нащадкам генів, що є в одній хромосомі. 2》 Поєднання, взаємний зв'язок. 3》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зчеплення — ЗЧЕ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зчепи́ти і стан за знач. зчепи́тися 1, 2. При виготовленні струнобетонних плит в арматурі робляться проміжні потовщення. Це збільшує площу зчеплення з бетоном (Роб. газ., 10.IX 1965, 2). Словник української мови в 11 томах