1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зчеплення

зче́плення

-я, с.

1》 Дія за знач. зчепити і стан за знач. зчепитися 1), 2). Зчеплення молекул.

Зчеплення генів — сумісне передавання від одного з батьків нащадкам генів, що є в одній хромосомі.

2》 Поєднання, взаємний зв'язок.

3》 тех. Пристрій, за допомогою якого зчіплюють між собою машини, вагони і т. ін.

|| Механізм автомобіля або трактора, що з'єднує двигун із трансмісією та дає змогу тимчасово роз'єднувати їх під час перемикання передач, гальмування і зупинки.

4》 тех. Кілька сільськогосподарських машин, залізничних платформ і т. ін., зчеплених разом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчеплення — зче́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зчеплення — ЗЧЕ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зчепи́ти і стан за знач. зчепи́тися 1, 2. При виготовленні струнобетонних плит в арматурі робляться проміжні потовщення. Це збільшує площу зчеплення з бетоном (Роб. газ., 10.IX 1965, 2). Словник української мови в 11 томах