Орфографічний словник української мови

зшивка

зши́вка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зшивка — -и, ж., розм. Місце зшивання; шов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зшивка — ШОВ (місце з'єднання зшитих кусків тканини, шкіри тощо), ШВО розм., ЗШИ́ВКА розм.; ФАЛЬЦ спец. (місце з'єднання тонких металевих листків). Цехмістер уважно розглянув їх (черевики) зовні і зсередини, придивляючись до кожного шва (З.  Словник синонімів української мови
  3. зшивка — ЗШИ́ВКА, и, ж., розм. Місце зшивання; шов. Він передивився кожну зборку, кожну зшивку (Мирний, IV, 1955, 125).  Словник української мови в 11 томах