зшивка

ШОВ (місце з'єднання зшитих кусків тканини, шкіри тощо), ШВО розм., ЗШИ́ВКА розм.; ФАЛЬЦ спец. (місце з'єднання тонких металевих листків). Цехмістер уважно розглянув їх (черевики) зовні і зсередини, придивляючись до кожного шва (З. Тулуб); Бачив Щур голубий вогник, бачив, як заливається шво на залізі (С. Скляренко); Він передивився кожну зборку, кожну зшивку. Як вилив вражий син (кравець)! (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. зшивка — зши́вка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зшивка — -и, ж., розм. Місце зшивання; шов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зшивка — ЗШИ́ВКА, и, ж., розм. Місце зшивання; шов. Він передивився кожну зборку, кожну зшивку (Мирний, IV, 1955, 125).  Словник української мови в 11 томах