зіпрілий — Орфографічний словник української мови

зіпрілий — зопрілий, -а, -е. 1》 розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до зіпріти. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм.Гнилий, прілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
зіпрілий — ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Словник синонімів української мови
зіпрілий — ЗІПРІ́ЛИЙ, а, е. 1. розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зіпрі́ти; // У знач. прикм. Я даремно ламав собі голову і по дванадцятій, весь розбитий, утомлений, мокрий і зіпрілий, вернув додому (Фр. Словник української мови в 11 томах