зірко —
Присл. до зіркий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зірко —
ЗІ́РКО. Присл. до зірки́й. Вартовий хлопець у березі під вербою. Зірко вдивляється в ніч (Головко, І, 1957, 368); Зоня.. ані на хвильку не занедбувала своїх домашніх обов’язків: зірко гляділа за Орисею, а ще більше за своїм братом Тарасом (Ков., Світ.., 1960, 65).
Словник української мови в 11 томах
зірко —
Зірко , -ка с. Зернышко. Зірко до зірка, то буде мірка. Ном. № 9907. --------------- Зірко нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка