Орфографічний словник української мови

зітлівати

зітліва́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зітлівати — див. зотлівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зітлівати — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет.  Словник синонімів української мови
  3. зітлівати — ЗІТЛІВА́ТИ див. зотліва́ти.  Словник української мови в 11 томах