зітлівати

зітліва́ти

див. зотлівати.

Значення в інших словниках

1. зітлівати — зітліва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зітлівати — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет.  Словник синонімів української мови
3. зітлівати — ЗІТЛІВА́ТИ див. зотліва́ти.  Словник української мови в 11 томах