Орфографічний словник української мови

зіходити

зіхо́дити

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зіходити — (вгору) підійматися, здиратися, (- сонце) підбиватися, підхоплюватися, зводитися, (- траву) проростати, (- тісто) підходити, (згори) спускатися, (з коня) злазити, (з поїзда) виходити, (з човна) висаджуватися, (- вечір) наставати, (на кого) поймати <...  Словник синонімів Караванського
  2. зіходити — див. сходити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіходити — ВИСІДА́ТИ (ставати на землю, залишаючи віз, вагон, судно тощо), СХО́ДИТИ, ВИХО́ДИТИ, ЗІХО́ДИТИ, ВИСА́ДЖУВАТИСЯ, ЗЛА́ЗИТИ розм., ВИЛА́ЗИТИ розм., ВИЛІЗА́ТИ розм. (притримуючись руками або протискуючись). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. зіходити — ЗІХО́ДИТИ див. схо́дити.  Словник української мови в 11 томах
  5. зіходити — Зіхо́дити, -джу, -диш сов. в. зійти, -йду, -деш, гл. 1) Сходить, сойти, нисходить, низойти. Зійди з хреста, утіш мене єдину. Чуб. III. 17. Захотілось води напиться, — от вун і зійшов униз. Рудч. Ск. II. 107. Дрібен дощик зійде. Чуб. V. 144.  Словник української мови Грінченка