кабанець —
-нця, ч. Зменш. до кабан.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кабанець —
КАБАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до каба́н. Купив [Гнат] двох кабанців, доглядав, годував їх — такі ситі були (Коцюб., І, 1955, 31); [Кіндрат:] Хлів хочу збудувати. Макар Іванович порадив, каже: раз кабанця збираєшся купувати, то хлів треба будувати (Корн., II, 1955, 138).
Словник української мови в 11 томах
кабанець —
Кабан, -на м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. К. ЧР. 132. ум. кабанець, кабанча, кабанчик. ув. кабанюга.
Словник української мови Грінченка