кавалерист

кавалери́ст

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. кавалерист — Кіннотник, як ім. кінний, іст. комонник, (легкої кінноти) улан; пор. ВЕРШНИК.  Словник синонімів Караванського
2. кавалерист — -а, ч. Той, хто служить у кавалерії; кіннотник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кавалерист — Кіннотчик, комонник, вершник, див. їздець  Словник чужослів Павло Штепа
4. кавалерист — ВЕ́РШНИК (людина, що їде верхи на коні), ВЕРХІВЕ́ЦЬ, ЇЗДЕ́ЦЬ, НАЇ́ЗНИК, ВЕРХОВИ́Й, КІ́ННИЙ рідко, ВЕ́РХІВЕНЬ рідко, ВЕ́РШЕНЬ рідко, КОМО́ННИК заст., ВЕРХОВИ́К діал., ЇЗДУ́Н діал.; ДЖИГІ́Т (умілий і вправний їздець); КІННО́ТНИК, КАВАЛЕРИ́СТ, КІ́ННИК розм.  Словник синонімів української мови
5. кавалерист — Кавалери́ст, -та; -ри́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. кавалерист — КАВАЛЕРИ́СТ, а, ч. Той, хто служить у кавалерії; кіннотник. — Я зайшов ось нашого червоного кавалериста провідати (Гончар, Таврія.., 1957, 443); Двадцять п’ять юних кавалеристів училися сідати, їздити і злазити з коней (Багмут, Щасл. день.., 1951, 23).  Словник української мови в 11 томах